Народився Володимир Бражник 7 липня 1978 року в с. Торське, Краснолиманський район, Донецька область.
Володимир був справжнім патріотом, він не вагаючись, після визволення рідного міста вирішив вступити до лав Збройних Сил України, щоб захищати Батьківщину від ворога.
Він долучився до розвідувальної роти особливого призначення "Крим", яка мала бути сформована при штабі АТО у м. Краматорськ Тємуром Юлдашевим. 14-го серпня 2014 року виїхав з дому до м. Краматорська, а вже 16-го серпня 2014 року з Тємуром Юлдашевим та ще трьома добровольцями зі складу роти, яка мала бути сформована, прибув на Савур-Могилу.
26-го серпня 2014 року після завершення оборони Савур-Могили, Володимир Бражник, з групою військовослужбовців Збройних сил України здійснив марш з району Савур-Могили до с. Многопілля, де 28-го серпня 2014 року долучився до військ генерала Хомчака, які знаходились у так званому “Іловайському котлі”.
Загинув 29-го серпня 2014 року під час виходу так званим “Зеленим коридором” з Іловайського котла по дорозі с. Многопілля - с. Червоносільське.
Тіло Володимира разом з тілами 96 інших загиблих у так званому “Іловайському котлі” було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 року тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та, за збігом обставин, 26 травня 2015 року, в один день з Темуром Юлдашевим, похований на Батьківщині.
Могила Володимира знаходиться в с. Торське, Лиманської ТГ, Донецької області.
Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ми пишаємось нашим земляком, який любов до Батьківщини поставив вище за власне життя. Шануємо його мужність та героїзм, самопожертву та патріотизм!
