У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, що призвела до тимчасової окупації частини території України, а також до того, що на сході України гинуть люди, отримують поранення та зазнають різних видів насильства діти, 5 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №268 “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.
Постанова чинна та застосовується органами опіки та піклування у всіх регіонах України, окрім території Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.
Наразі головною метою цієї Постанови є фіксування відповідними органами факту, що дитина постраждала саме від воєнних дій та збройного конфлікту. Надалі, у відповідності до вимог міжнародного законодавства з питань захисту прав дітей, планується розробка механізму, який буде передбачати низку соціальних заходів та пільг для цієї категорії дітей.
1. Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала від воєнних дій та збройних конфліктів?
Відповідно до п.3 Постанови, право на отримання статусу має дитина, яка внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів і отримала:
- поранення;
- контузію;
- каліцтво;
або зазнала:
- фізичного;
- сексуального;
- психологічного насильства;
- була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
- залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
- незаконно утримувалась, у тому числі в полоні.
2. Чи можуть бути враховані як наслідки воєнних дій та конфліктів одночасно кілька з перелічених обставин?
Так, можуть. Під час надання статусу дитині заявник вказує обставину, яка мала найбільш негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
3. Які документи потрібно надавати для отримання статусу та куди?
Перелік документів встановлено п. 6 Постанови. Відповідно до нього, заявник має подати такі документи:
- свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;
- документ, що посвідчує особу заявника;
- документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає (перебуває) у закладі охорони здоров’я, навчальному закладі або іншому дитячому закладі – документи, що підтверджують факт зарахування дитини до такого закладу) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
- довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документ, що підтверджує проживання (перебування) дитини у населеному пункті, на території якого здійснюється антитерористична операція, відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015р. №1275.
4. Що ж робити, якщо відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини відсутні?
В такому разі підтвердженням можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків та дитини на таке майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності чи учнівський квиток, або медичні документи, що підтверджують факт знаходження у районі проведення антитерористичної операції на час її проведення.
Окрім цих документів, до заяви мають додаватись:
- заява про вчинення кримінального правопорушення щодо дитини, про залучення дитини до кримінального провадження як потерпілої або визнання дитини потерпілою, зареєстрована в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за вказаною заявою про вчинення злочину щодо дитини та висновку експерта за результатами судової експертизи, проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, яка встановлює факт отримання дитиною поранення, контузії, каліцтва, зазнання фізичного, сексуального, психологічного насильства внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
5. Чи має право дитина сама звернутися за отриманням статусу?
Має право у разі, якщо дитині виповнилося 14 років.
6. Хто має право звертатися в інтересах дитини?
Право мають законні представники дитини (відповідно до ст. 39 ЦПК України, законними представниками дітей є батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом) або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування. Вони подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу і копії документів засвідчені в установленому порядку.
