В Україні, як і в багатьох інших державах, де впроваджується політика соціальної підтримки людей з інвалідністю, законодавчо встановлено норматив робочих місць для працевлаштування такої категорії населення. Для підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працюють від 8 до 25 осіб - у кількості 1 робочого місця. Цей норматив поширюється як на державний, так і на приватний сектори економіки, а також на підприємства й організації громадських організацій інвалідів.
Роботодавці мають самостійно здійснювати працевлаштування працівників з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць для їх працевлаштування. При цьому державна служба зайнятості сприяє працевлаштуванню безробітних осіб з інвалідністю, що перебувають на обліку і зареєстровані як безробітні.
Роботодавцям, які мають намір працевлаштувати людину з інвалідністю, центр зайнятості може допомогти у:
• підборі кадрів та тестуванні претендента, щоб визначити його відповідність вакантному робочому місцю;
• проведення тестування, навчанні претендента адаптації в новому колективі, розвитку у претендента комунікативних навичок;
• аналізі умов праці та виробничих завдань в межах вакантної посади для створення спеціального робочого місця або адаптації робочого місця до потреб особи з інвалідністю за медичним висновком;
• організації зустрічі (співбесіди) претендента на роботу з роботодавцем;
• презентації резюме, відеорезюме або Портфоліо кар’єрного просування безробітної особи, за наявності;
• організації професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця як у навчальних закладах, так і безпосередньо на виробництві;
• отриманні інформації щодо діючих компенсаційних виплат при працевлаштуванні людей з інвалідністю;
• організація громадських та тимчасових робіт без припинення реєстрації в центрі зайнятості.
Також діють державні програми стимулювання роботодавців у працевлаштуванні громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, шляхом компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску загальнообов’язкового державного соціального страхування за безробітну особу, яка працевлаштована на нове робоче місце.
У разі коли безробітна особа з обмеженими можливостями є внутрішньо переміщеною при працевлаштуванні компенсуються витрати роботодавця на оплату праці, у продовж року, не більше шести календарних місяців.
Тільки спільними діями роботодавців, соціальних служб та партнерів можливо допомогти людям з інвалідністю бути рівними у спільноті.
