Особливості збирання і зберігання врожаю сільськогосподарських культур з насінницьких ділянок
Сучасні методи збирання врожаю забезпечують повну механізацію усіх процесів та в короткий термін дають можливість зібрати врожай з мінімальними втратами, зберігаючи при цьому високу якість насіння.
Вимоги до якості збирання насінницьких посівів більш високі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення, оскільки важливо не тільки зібрати високий урожай, а й отримати насіння з високими посівними якостями.
Основні показники якості насіння - енергія проростання, лабораторна і польова схожість, маса 1000 зерен, вологість і строки післязбирального їх дозрівання - залежать від термінів і способу збирання насінницьких посівів, технічного стану зернозбиральної техніки.
Передчасний збір врожаю призводить до отримання щуплих та неповноцінних насінин, а пізній - до великих втрат через висипання найбільш зрілого та виповненого насіння . При висипанні навіть однієї зернини з кожного колосу втрати на 1 га сягають 1 ц та більше. Якщо збір врожаю провести невчасно, із затримкою - насіння швидко втрачає свою якість за рахунок розвитку хвороб, проростання у колосі, втрати сухої речовини внаслідок дихання та вимивання з дощами розчинних речовин з насіння.
Головними способами збирання насіннєвих посівів є двохфазний (роздільний) або однофазний( прямий).
Прямий спосіб збирання застосовують, коли насіння знаходяться у повній стиглості або у кінці воскової стиглості при вологості - 18 - 20 %. При більш ранньому збиранні обмолочувати насіння вкрай важко через його високу вологість.
При двохфазному способі чистота насіння вища, так як підсушені насінини бур’янів та інші домішки краще відокремлюються при очистці під час обмолоту. Схожість та особливо енергія проростання також підвищується, оскільки у насінні, підсушеному у валках швидше проходить післязбиральне дозрівання. При цьому відбувається вирівнювання вологості всієї зернової маси і насіння краще обмолочуються.
Важливо не допускати великий розрив у часі між скошуванням і підбиранням валків, так як при довгому знаходженні скошеної маси у валках збільшуються його втрати при обмолоті та дуже знижується якість насіння.
При затяжній похмурій погоді слід використовувати прямий спосіб, оскільки на корені рослини краще продуваються повітрям та скоріше просихають.
При великих площах насіннєвих посівів зернових культур рекомендують починати його збір у середині воскової стиглості двохфазним способом, а при настанні повної стиглості переходити на пряме комбайнування. Раціональне поєднання двохфазного способу та прямого комбайнування дозволяє провести збір насіння зернових культур в оптимальні терміни - не більш ніж за 10 - 12 діб.
За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості насіння (18-22%), передбачивши при цьому термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу.
Під час проведення всього періоду збирання і підготовки насіння до посіву необхідно на всіх технологічних етапах проводити внутрішньогосподарський контроль за його якістю.
Насіння, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо якщо воно має підвищену вологість. Його доставляють на зернотік і відразу ж починають процес очищення на ОВС-25, ЗАВ-20, ЗАВ-40 з наступним доведенням на сушильних агрегатах до кондиційної вологості.
Слід наголосити, що за даними науковців кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує його урожайність. Тому слід провести необхідні заходи аби рівень травмування насіння не перевищував 1%.
При збільшенні відсотка дроблення збільшується кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах.
Рекомендуємо при очищенні і сортуванні насіння суворо дотримуватися таких технологічних прийомів:
не допускати перевищення швидкості руху робочих органів зерноочисних машин;
максимально скоротити довжину транспортувальної системи, оскільки найбільше всього насіння травмується на норіях і зернонавантажувачах ;
не допускати падіння зерна з великої висоти;
не допускати збільшення кількості пропусків зерна через зерноочисні машини, правильно добирати потрібні решета .
Для запобігання додаткового травмування насіння протягом сушіння слід суворо дотримуватись встановлених відповідними інструкціями режимів.
Насіння, яке має підвищену вологість, не слід засипати у великі бурти. При сонячній погоді широко застосовувати повітряний спосіб сушіння зерна, розстилаючи його тонким шаром, і періодично перелопачувати. За один такий прийом його вологість знижується до 1 %.
При утриманні вологої погоди необхідно використати всі наявні в господарствах сушарки.
У разі підвищеної збиральної вологості, а також для термічного знезараження зерна від шкідників проводять його сушіння. За наявності в господарстві різних партій насіння - насамперед сушать вологе, уражене та насіння з ознаками самозігрівання .
Допускається нерівномірність нагрівання зерна в сушарках в межах 3- 4°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. Зниження вологості за одне проходження насіння через сушарку не повинно перевищувати для зернових, зернобобових і кукурудзи — 3 - 4%..
На тривале зберігання закладають насіння з вологістю нижче критичної, повністю очищене та відсортоване. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю, температурою насіння і повітря, зміною кольору насіння, його запахом. Особливу увагу слід приділяти появі осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи як пасивне так і активне вентилювання, оскільки низька вологість поєднана із низькою температурою - ідеальні умови зберігання насіння.
Особливої уваги потребує насіння, зібране у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) - у такого насіння швидко пошкоджується оболонка.
Збереженість партії насіння залежить від інтенсивності її дихання. Чим вона вища, тим важче її зберегти від псування і значних втрат маси. Інтенсивність дихання залежить від вологості, температури, ступеня аерації, тривалості зберігання і якісного стану.
Вологість насіння - найважливіший і надійний фактор регулювання його життєдіяльності. Волога в насінні є середовищем, в якому відбуваються всі важливі процеси життєдіяльності. Сухе зерно дихає досить повільно.
Зерно середньої сухості дихає у 2 - 4 рази, вологе - в 4 - 8, а сире - у 20 - 30 разів інтенсивніше, ніж сухе.
Критична вологість для насіння пшениці, жита і ячменю становить 14,5 - 15,5%, для кукурудзи - 13 - 14%, проса - 12 - 13%, соняшнику - 7 - 9%.
Щоб уникнути ураження насіння мікроорганізмами, зберігати його потрібно при вологості нижче за критичну на 3 - 4%, а для олійних культур - на 2 - 3%.
Зниження температури значно послаблює інтенсивність дихання всіх живих компонентів зернової маси і сприяє збільшенню термінів її зберігання.
Інтенсивність і характер дихання насіння прямо залежать від складу газового середовища. При вільному доступі повітря до зернової маси підвищується інтенсивність його дихання, оскільки в міжзернових просторах вміст кисню достатній. У сухому зерні інтенсивність дихання незначна, тому його посівні якості зберігаються довше.
Інтенсивність дихання зернової маси залежить також від стану і якісних показників нсіння. Так, партія насіння, яка містить багато недозрілих зерен, пророслих, щуплих і давлених, менш стійка при зберіганні. На інтенсивність впливають і ботанічні особливості культури. Наприклад, насіння м'якої пшениці дихає інтенсивніше, ніж насіння твердої, а інтенсивність дихання насіння пшениці вища, ніж насіння гречки.
Тому найкраще зберігаються партії насіння, що знаходяться в стані зниженої життєдіяльності.
На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. З метою запобігання конденсації вологи на партії насіння відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60 – 70%.
Підсумовуючи вищевикладене, з метою запобігання втратам насіння при збиранні та доведенні його до посівних кондицій, необхідно суворо контролювати його якість при збиранні та на всіх етапах технологічного процесу у відповідності з наданими рекомендаціями.
