До міської ради звернувся чоловік із проханням: “Хочу подарувати свою квартиру сироті”.
Мешканцю міста Лиман Аркадію Анатолійовичу Боярову 85 років. Маючи велику і цікаву історію життя та чималий досвід, він вирішив зробити такий подарунок: залишити свою квартиру дитині, яка зіткнулась з найстрашнішим — залишилась без батьківського піклування. Маючи 2-х кімнатну квартиру в центрі міста, Аркадій Анатолійович прийняв рішення переїхати до родичів, а що робити з майном вирішив майже одразу: “Я хочу подарувати цю квартиру дитині-сироті, аби вона впевнено зростала, йдучи до своєї мети, знаючи що є людяність та доброта. Я впевнений, мої побажання знайдуть відлуння в дитячій душі, та плекатимуть найдобріші почуття до цього світу. Бажаю майбутньому власнику міцного здоров’я, життєвої мудрості та щодня виховувати в собі доброту, чуйність по відношенню до себе та оточуючих друзів. Робіть добро людям та воно повернеться до вас у подвійному розмірі, сторицею!”
Заяву на ім’я міського голови Аркадій Анатолійович так і склав: прошу прийняти в комунальну власність Лиманської ОТГ квартиру для забезпечення житлом дітей-сиріт. Міський голова Петро Цимідан доручив юридичному відділу виконавчого комітету Лиманської міської ради підготувати та оформити всі необхідні документи, а відділу житлово-комунального господарства обстежити дане житло на предмет наявності боргів та ретельно вивчити реєстр черги на отримання житла дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. Оскільки квартира, що була надана в безоплатну власність, мала 2 кімнати, то і склад сім’ї майбутнього власника житлового майна повинен бути не менше 2-ох осіб. Тож громадська житлова комісія провела роботу та встановила, що станом на грудень 2017 рік, згідно з переліком, наступним громадянином, склад сім’ї якого 2 особи, є Іванюк Альбіна Олегівна.
20 грудня 2017 року, на черговому засіданні виконавчого комітету міський голова Петро Цимідан вручив ордер та ключі від квартири новій власниці.
23-річна Альбіна Олегівна досі не може повірити, що це щастя дійсно трапилось із нею. “З 6-річного віку я сама, моя мати померла та я опинилась в приюті. Але мені ще тоді пощастило: в мене з’явилась прийомна сім’я. Зараз я навчаюсь в Бахмуті, в музичному училищі та маю сина Матвія, йому 2,5 рочки. Я дуже вдячна Аркадію Анатолійовичу за такий подарунок, справді. Для мене цей чоловік та його рішення стали підтвердженням, що дива трапляються, а мрії здійснюються. Вчора ми святкували День Святого Миколая, тож не зважаючи на вік і мені дістався “миколайчик” (сміється — прим. Ред.). Сьогодні нелегкий час для молоді, дуже важко заробити на власне житло, і мені життя не вистачить, щоб виказати свою подяку. Я знаю, що ви, Аркадій Анатолійович, уважно слідкуєте за цією ситуацією, тож зі сторінок газети я хочу вам побажати міцного здоров’я! Я обов’язково розповім синові про вас та ваше рішення — рішення людини з великим серцем, відкритою душею та щирістю у вчинках. Через пів року я закінчую навчання та повернуся до рідного міста Лиман спеціалістом, де в мене є перспективи. Також дякую керівництву Лиманської міської ради: ваша участь та увага до таких людей як я, до нашого міста, піклування про громаду — все це видно, ви на правильному шляху.”
