Торгівля людьми - це злочин, жертвами якого можуть виявитися чоловіки, жінки, діти як з метою примусової праці, так і сексуальної експлуатації. Щороку, починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.
Незважаючи на те, що ми живемо у 21 сторіччі, торгівля людьми й досі залишається однією з найбільших проблем в сучасному світі. За даними Міжнародної організації праці, 21 мільйон людей у всьому світі є жертвами примусової праці. Чоловіки, жінки та діти потрапляють до рук торговців людьми як в своїх країнах, так і за кордоном. При цьому страждають всі країни, будь то країна походження, транзиту або призначення. Рабство як в стародавній, так і сучасній формі - явище не тільки ганебне; це, за словами борця за скасування рабства Джона Уеслі, «огидна сукупність всіх гидот», якій немає місця в нашому світі.
У 2010 році Генеральна Асамблея прийняла Глобальний план дій по боротьбі з торгівлею людьми, закликавши уряди в усьому світі вжити скоординованих і послідовних заходів, щодо перемоги над цим злом. План передбачає інтеграцію боротьби з торгівлею людьми в більш широкі програми ООН для того, щоб прискорити темпи розвитку і підвищити ступінь безпеки в усьому світі. Одним з найважливіших положень Плану є створення цільового фонду ООН для добровільних внесків на користь жертв торгівлі людьми, особливо жінок і дітей.
У 2013 році Генеральна Асамблея провела зустріч на високому рівні для оцінки ходу здійснення Глобального плану дій. Держави-члени також прийняли резолюцію A / RES / 68/192, проголосивши 30 липня Всесвітнім днем боротьби з торгівлею людьми і заявивши, що в такий день необхідно «підвищувати обізнаність про стан жертв торгівлі людьми і заохочувати і захищати їх права».
тощо.
В процесі консультування та просвітницько-превентивної роботи проводиться аналіз основних тенденцій торгівлі людьми, характерних для сучасної України. Так серед виявлених потерпілих більшість постраждали від трудової експлуатації, втягнення у збройний конфлікт та сексуальної експлуатації, хоча є і випадки вилучення органів, продажу немовлят, втягнення в злочинну діяльність, змушування до жебрацтва.
Основні групи ризику – мігранти, молодь, в тому числі студенти та учні загальноосвітніх шкіл, внутрішньо переміщені особи, безробітні, родини, які опинились у важких життєвих обставинах.
Статтею 149 Кримінального кодексу України передбачено: «Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а також вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років». Під експлуатацією людини у цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини у сучасному світі, вимагає об'єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни, кожного регіону.
Служба у справах дітей Лиманської міської ради
