З першого квітня 2019 року в 22 областях України розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Йдеться про Вінницьку, Волинську, Донецьку, Дніпропетровську,Житомирську, Івано-Франківську, Запорізьку, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Полтавську,
Рівненську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Чернівецьку, Черкаську
та Чернігівську області.
В Київській області та м. Києві заборона розпочнеться з 29 березня, а у Закарпатській області вона стартувала ще 25 березня. Терміни заборони відрізняються залежно від областей та водойм. З детальною інформацією можна ознайомитися у наказах відповідних територіальних управлінь.
Також з першого квітня встановлено заборону на вилов раків у Вінницькій, Волинській,Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Сумській, Рівненській,Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській. НаЗапоріжчині заборона діє з 1 квітня на Дніпровському водосховищі, а з 10 квітня – на Каховському водосховищі. В Дніпропетровській області – з 1 квітня на Дніпровському іКам’янському водосховищах та з 10 квітня – на Каховському водосховищі. На Одещині – з 25 лютого. У Закарпатській області – з 25 березня на річках, притоках і озерах та з 1 квітня – на водосховищах. На Івано-Франківщині, Миколаївщині та Київщині заборону продовжено до 30 червня 2019 року.
Нагадуємо,з 15 лютого по 30 квітня 2019 року також заборонений будь-який вилов камбали(глоси) у північно-західній частині Чорного моря, причорноморських лиманах, Шаболатськомулимані та на ділянці Сухого лиману, в межах Овідіопольського району. Заборону встановлено з метою збереження чисельності цього виду водних біоресурсів під час нересту. Відповідні накази видали Чорноморський та Одеський рибоохоронні патрулі.
Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначені у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі, з перевищенням дозволеної добової норми вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання.
В Держрибагентстві наголосили, що під час нересту також забороняється проведення вибухових та інших видів робіт, добування будівельних матеріалів (видобування піщано-гравійної суміші, розчистку русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо).
Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних живих ресурсів в даний період.
«Суворо закликаю дотримуватись встановлених норм під час нересту. Адже він відіграє важливу роль у відтворенні природних ресурсів та підтриманні сталих запасів риби. Кожен рибалка повинен починати з себе – не порушувати правил рибальства, а також інформувати про виявлені факти незаконного вилову водних біоресурсів», - наголосив Голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.
Порушення правил рибальства карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення правил рибальства згідно КУпАП становить від 34 до 680 грн. За незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотну шкоду передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 ККУ. Штраф від 1 700 до 3 400 грн або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Повідомити про порушення або отримати додаткову інформацію про нерестову заборону можна за телефоном «гарячої лінії» Держрибагентства: 0 (800) 50-52-50.
Додаткова інформація:
Основними передумовами, що дають «команду» до нересту, є температурний чинник, кисневий режим, наявність субстрату для відкладання статевих продуктів та партнера.
Однак, не вся риба одразу йде на нерест. Першими нерестують щука та окунь (в березні). Далі протягом квітня в нерестовий процес поступово залучається переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин та сом (з середини-кінця травня). Щодо ікрометання, воно буває одноразовим, коли риби метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка і інші). Або порційним, коли риби метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась і інші).
