Як казав Аристотель, «кожна сім'я – частина держави». Але насильство в сім’ї набуло таких масштабів і глибин, що вже занадто загрожує безпеці особи, суспільства та держави загалом.
Жорстоке поводження із дітьми в сім'ї не така вже й рідкість. Часто плутаючи методи виховання із звичайним насильством, батьки намагаються бути «розпорядниками» життя власної дитини. Не знаючи іншого ставлення, малюки не можуть правильно оцінити ситуацію, тому самі, вважаючи себе винними навіть не намагаються захиститись. Але в суспільстві не прийнято казати про такі речі. Дуже часто один з батьків просто спостерігає за знущанням над своєю дитиною. Та насправді ця форма насильства існує у побуті дуже давно і поширена серед представників різних національностей, різного соціального та фінансового статусу, у сім’ях з різними світоглядами, світосприйняттям, релігійними вбачаннями.
Однією з причин загострення проблеми домашнього насильства над дітьми є соціально-економічна нестабільність у суспільстві.
Дуже часто жорстоке поводження з дітьми це результат того, що самі батьки страждали від насильства у дитинстві. Намагаючись виправити свої помилки, вони використовують своїх дітей; іноді батьки не знають інших шляхів «виховання», бо у своїй родині бачили тільки це. Найжахливіше те, що це може повторюватися багато поколінь.
Інша причина – раннє батьківство. У деяких батьків ще не сформувалося почуття батьківської відповідальності. Від незнання того, як поводитися з дитиною в різних ситуаціях, людина стає агресивною і всі проблеми вирішує одним способом - образами чи побиттям. Такі батьки часто не сприймають всерйоз потреби своїх дітей. Вони висміюють їх, не дозволяють їм виражати свої істинні почуття, їм важко поважати свої дітей як окремих особистостей зі своєю власною свободою. Вважаючи дітей причиною своїх проблем, вони їх б’ють, ображають, брешуть, погрожують їм, ізолюють, не довіряють, зневажають. Такі батьки можуть використовувати своїх дітей як засіб задоволення власних егоїстичних потреб, не усвідомлюючи при цьому, якої шкоди завдають своїм дітям. Такі діти страждають від психологічних травм.
Часто батьки впевнені в тому, що такий стиль виховання корисний для дитини, для їх же добра. Вони або не хочуть зіпсувати дитину, або виправдовують свою жорстоку поведінку розмовами про дисципліну і суворе виховання.
Але найжахливіше те, що майже всі, ставши дорослими, в ситуації сімейного конфлікту часто використовують ті самі методи або ті самі слова.
З метою припинення поширення цього негативного явища та захисту дітей, які потерпають від насильства, нормами адміністративного та кримінального законодавства передбачені основні засади відповідальності за вчинення даних протиправних дій. Проте, це далеко не єдиний елемент у системі заходів, необхідних для ліквідації насильства у сім’ї. Необхідною є ефективна взаємодія всіх органів та установ, які уповноважені здійснювати попередження цього соціально - негативного явища, також широкий доступ до інформації із проблеми профілактики насильства у сім’ї, плідного співробітництва громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування, а також активної протидії кожного з нас цьому принизливому для людської гідності явищу.
Служба у справах дітей Лиманської міської ради звертається до всіх громадян, якщо Вам стало відомо про випадки застосування батьками неприпустимих мір виховного характеру до дітей, Ви можете звернутися до Лиманського відділення поліції Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (м. Лиман, вул. Свободи, 27) та служби у справах дітей (м. Лиман, вул. Незалежності, 46 – будівля виконкому, 4 поверх, каб. № 401, тел.(06261)41098).
