Саме зараз, у жовті місяці, до настання стійких заморозків (щоб рослини встигли добре вкоренитися) на ринках області пропонуються до продажу саджанці багаторічних культур – плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду.
Наприклад, вважається що восени можна висаджувати яблуню, грушу, сливу, вишню, тому, що вони добре приживаються як при осінній, так і при весняній посадці. Абрикос, персик та черешню краще висаджувати ранньою весною – при осінній посадці саджанці можуть вимерзнути. Навесні бажано висаджувати і плодові кущові рослини.
Традиційно споживачі звертаються за посадковим матеріалом до реалізаторів на ринках чи інших місцях його продажу. Досвідчені – до розсадників, в яких вирощуються сертифіковані безвірусні підщепи і дерева.
Для попередження придбання фальсифікованого садивного матеріалу, Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області звертає увагу споживачів на необхідність дотримання певних правил під час вибору садивного матеріалу.
Зокрема, перед купівлею слід перевірити, чи виробник садивного матеріалу включений до Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва. Таким чином, можна відслідкувати інформацію про сорти, які суб’єкт має право розмножувати та інші дані.
Нажаль, існує практика так званих «нелегальних розсадників». З точки зору законодавства, це ті виробники, які не внесені до «Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва». Купуючи садивний матеріал у розплідниках, які не внесені до Державного реєстру, споживач наражається на небезпеку того, що в таких розсадниках не проводилась апробація маточних насаджень та садивного матеріалу, не проводились лабораторні дослідження на наявність вірусних та вірусоподібних патогенів та, при необхідності, генетичне визначення відповідності сорту. Такий садивний матеріал немає Сертифікатів і, відповідно, невідомі його сортові та товарні якості. Купивши такий саджанець, покупець не тільки не може бути впевнений у відповідності його заявленому сорту, але й може занести в свій сад різні вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання, яких потім важко позбутись.
Наступним кроком, є перевірка наявності сертифікатів. Так, згідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», партія садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватись Сертифікатом, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу та Сертифікатом, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу. Ці документи повинні зберігатися на місці здійснення торгівлі та надаватися за першою вимогою. Усі видані та отримані офіційно сертифікати можна перевірити у відкритому Реєстрі сертифікатів, держателем якого є Мінагрополітики.
Помилками при виборі саджанців – це назвати продавцю потрібний сорт та не перевірити документи. У продавця з величезною кількістю саджанців на машині, він напевно виявиться в наявності. Причина цього – багато продавців перекупники, які можливо навіть взагалі не мають відношення до садівництва. Їм буде все одно, що Вам продати!
Дворічні та однорічні саджанці зерняткових і кісточкових культур зі сформованою кроною зв’язують відповідно до помологічних і товарних сортів шпагатом в пучки по 10 шт., а саджанці без крони – в пучки по 20 шт. До кожного пучка саджанців прикріплюють етикетку, на якій зазначається виробник продукції, культура, помологічний і товарний сорт. Етикетку з підписом прив’язують до однієї із зовнішніх рослин пучка і притискають її до рослин під час зв’язування пучків.
Розмір саджанців повинен бути близьким до стандартів із повністю здеревілими гілками. Висота однорічних яблунь, груш має бути 120 – 130 см, а кісточкових (вишня, слива, абрикос, черешня та ін.) 140 – 150 см.
Коренева шийка сортового саджанця плодових культур повинна мати місце щеплення. Якщо його немає, то це сіянець (дичок) або коренева поросль. Не допускаються до продажу саджанці, у яких наявне розпускання листя, підсихання крони, заражені хворобами чи пошкоджені шкідниками.
Якщо Ви вирішили віддати перевагу не вітчизняному, а закордонному садивному матеріалу слід знати наступне.
Згідно до ст. 20 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» існують наступні вимоги до ввезення садивного матеріалу:
1. Сорт занесено до Реєстру сортів рослин України.
2. Ввезення на територію України та вивезення за її межі зразків садивного матеріалу сортів рослин, не включених до Реєстру сортів рослин України, можуть здійснюватися для селекційних, дослідних робіт і експонування суб’єктами господарювання на основі підтвердження, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва.
3. Наявність Сертифіката країни - експортера.
Наявність сертифікатів означає, що придбані саджанці оригінального сорту. Це гарантія постачальника та виробника садивного матеріалу для того, хто закладає сад. За кордоном ніхто з потужних виробників не вирощує садивний матеріал ситуативно – це дороге задоволення.
Під час імпорту насіння на територію України визнаються документи про якість насіння та/або садивного матеріалу країн - експортерів, з якими Україна уклала відповідну угоду, з їх подальшим переоформленням на сертифікати згідно із законодавством.
Переоформлення документів про якість садивного матеріалу країн-експортерів і реєстрація сертифікатів, переоформлених згідно із законодавством, з подальшим внесенням до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал здійснюється органом із сертифікації або його підрозділом за місцем діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця, яка імпортує садивний матеріал.
Зверніть увагу, що відповідно статті 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» використання для посадки садивного матеріалу, що не має відповідного сертифіката, забороняється. Якісний садивний матеріал є запорукою отримання здорових багаторічних насаджень та високих врожаїв.
