Щороку 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, який був започаткований 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та формування небайдужості громадськості до цього явища.
Україна приєдналася до основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми та прийняла національне законодавство.
За даними Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Метою торгівлі людьми завжди є експлуатація людини в будь-який спосіб – примусова праця, використання у домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, вилучення органів, сексуальна експлуатація чи створення порнографічної продукції, народження дитини примусово чи за замовленням, втягнення у злочинну діяльність чи жебракування.
Які форми експлуатації існують?
Сексуальна експлуатація – це один з видів експлуатації праці людини, зокрема в галузі проституції (здійснення природних статевих актів, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру з метою отримання доходів, а не на основі приязні чи особистої симпатії) чи в суміжних з нею сферах. Використання в порнобізнесі – це фактичне використання людини для створення предметів порнографічного характеру, незалежно від її ролі в даному процесі.
В Україні в останні роки збільшується кількість випадків експлуатації з метою трудової експлуатації. У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:
• використання людини, яка працює через погрозу застування насильства;
• невиплата винагороди за раніше виконану роботу;
• погроза видачі працівника-нелегала органам влади;
• обмеження свободи пересування;
• неповернення невідібраного паспорту або інші обставини.
До трудової експлуатації на практиці відносять примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш латентних та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи.
Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.
Інший напрям торгівлі людьми -втягнення у злочинну діяльність. Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному з кількох злочинів. При цьому можуть використовуватись різноманітні способи впливу.
Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій “борг” (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи (наприклад в сексуальній експлуатації: спізнення до клієнта чи від нього, відмова вживати з клієнтом алкогольні напої та інше).
Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності). Використання у збройних конфліктах - використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма факторами. Серед них – складна криміногенна обстановка в зоні конфлікту, послаблення державних інститутів, дисфункція правоохоронних органів у зоні збройних конфліктів, складність правового статусу непідконтрольних територій, зміна гендерного балансу на окремих територіях та інші.
В умовах збройних конфліктів найбільш розповсюдженими формами торгівлі людьми з метою подальшою експлуатації стають:
- вербування, переміщення, передача, переховування або одержання осіб чоловічої статі з метою поповнення лав особового складу збройних сил сторін, що беруть участь у конфлікті;
- використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп;
- сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність);
- втягнення у злочинну діяльність;
- вилучення органів.
Крім того, під час збройного конфлікту факти торгівлі людьми найчастіше супроводжуються вчиненням інших тяжких протиправних дій, як-то сексуальне насильство, катування тощо, або погроза застосування таких дій.
Способи втягнення людей у процес торгівлі людьми різні, але завжди це відбувається шляхом використання обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини, із застосуванням чи погрозою застосування насильства, із використанням службового становища, матеріальної чи іншої залежності від другої особи.
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, та відповідно до Кримінального кодексу України визнається тяжким злочином, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи. Тому покарання злочинців, які здійснюють торгівлю людьми, є важливим завданням держави.
Держава пропонує повний спектр допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми. Людина, яка постраждала від цього злочину, звернувшись до місцевої державної адміністрації, має право на отримання відповідного статусу, і це дає їй можливість отримати одноразову матеріальну допомогу, а також отримати повний спектр допомоги: медичної, правової, соціальної, а також одноразової матеріальної допомоги.
З метою попередження випадків втягнення в процес торгівлі людьми слід нагадати загальні правила безпечного працевлаштування за кордоном:
• Обов’язково переконайтесь, що Ваша робота за кордоном має законний статус. Ще до виїзду Ви маєте отримати дозвіл на роботу або робочу візу - робочу, а не туристичну;
• Обов’язково звертайтесь до посольства країни призначення особисто, особливо якщо ви звертаєтесь за робочою візою;
• Ніколи нікому не віддавайте свій паспорт, окрім як працівникам посольств,
консульських установ та прикордонних пунктів пропуску. Це Ваш ідентифікаційний документ і він повинен завжди бути у Вас. Якщо Ви загубили свій паспорт за кордоном або ж його відібрали у Вас силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні;
• Зробіть ксерокопії всіх важливих документів. Ще до виїзду зробіть ксерокопії Вашого паспорта, візи, страхового полісу та будь-яких інших документів, пов’язаних із поїздкою. Тримайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів. Крім того, залишіть копії своїм рідним та/або друзям в Україні;
• Обов’язково запишіть контактну інформацію організацій, які можуть допомогти вам захиститись від зловживань. Цей перелік контактної інформації має включати посольства/консульства України за кордоном та, якщо можливо, урядові та неурядові організації, які займаються захистом прав мігрантів у відповідній країні призначення. Негайно зв’яжіться зі співробітниками відповідної установи в скрутній ситуації;
• Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де Ви будете працювати та про безпечне й надійне місце проживання. Повідомте рідним та/або друзям про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця. Поділіться цією інформацією щонайменше з трьома рідними та близькими людьми;
• Зателефонуйте до Центрів консультування мігрантів і дізнайтеся більше, як мінімізувати ризик стати жертвою торгівлі людьми;
• Обов’язково ознайомтесь з правами працівників та мігрантів у відповідній країні призначення; у більшості країн встановлені стандарти мінімального рівня оплати праці, максимальної тривалості робочого дня та компенсацій у випадку нещасних випадків на виробництві;
• Обов’язково запитайте свого закордонного роботодавця про медичне обслуговування та соціальний захист, на які ви можете сподіватись. Пам’ятайте, що роботодавці мають обов’язки по відношенню до своїх працівників;
• Обов’язково запишіть перелік умов угоди з роботодавцем щоб до виїзду чітко усвідомити свій зиск від працевлаштуванням за кордоном та свої обов’язки.
• Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, завірений роботодавцем.
• Згідно законодавства України, фірма яка пропонує посередництво в працевлаштуванні за кордоном, не має права брати передоплату у будь-якій формі за надання послуг до укладання трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.
• У разі, якщо Ви вирішили скористатися послугами фірми посередника, необхідно обов'язково оформити свої відносини у формі письмового договору на надання посередником послуг у працевлаштуванні за кордоном: - номер, дата, місце укладання договору; - назва та адреса посередника, номер видачі ліцензії на посередництво в працевлаштуванні на роботу за кордон; - дані про клієнта (прізвище, ім'я та по батькові, адреса проживання тощо); - визначення предмету договору: які послуги пропонуються при працевлаштуванні на роботу за кордон; - місце підписання трудового договору (контракту) з роботодавцем; - права, обов'язки і відповідальність сторін; - умови зміни, розриву та анулювання договору; - порядок вирішення спірних питань; - визначення форс-мажорних обставин і дії сторін при їх появі; - перелік додаткових платних послуг; - строк дії договору; - реквізити сторін договору;
• У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне).
• Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”. Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника.
• Підписання трудового договору (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування.
• Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською) у 2 примірниках.
• Необхідно отримати від посередника документи про кошти сплачені йому за надані послуги.
Подбайте про власну безпеку заздалегідь.
Дізнайтеся про свої права під час навчання, роботи, подорожі чи життя за кордоном.
Зателефонуйте до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні понеділок -неділя з 08:00 до 20:00 або 527 безкоштовно з мобільних телефонів,
527.org.ua – електронні консультації. Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.
Корисну інформацію Ви знайдете за посиланням: WWW.STOPTRAFFICKING.ORG.UA.
Для перевірки легальності роботи посередника з працевлаштування за кордоном звертайтеся до МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: https://www.msp.gov.ua/content/trudova-migraciya.html
За статистикою Міжнародної організації з міграції за 2018 рік 1265 осіб постраждало від торгівлі людьми, із них 490 жінок, 775 чоловіків. До цих людей застосовувалась сексуальна (84 випадки), трудова (1088 випадків), змішана (1 випадок), жебрацтво (9 випадків), інше (83 випадки) форми експлуатації. Рівень освіти постраждалих осіб роподіляється наступним чином: з неповною середньою освітою- 117 осіб, з повною середньою освітою -92 особи, з технічною освітою -748 осіб, з вищою освітою – 252 особи, з іншою освітою -56 осіб. Встановлено офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми 693 особам. Кількість злочинів, що були зареєстровані МВС України у 2018 році -291, винесено вироків за ст.149 -29.
Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації!
Інформацію підготовлено управлінням соціального захисту населення Лиманської міської ради за матеріалами Міжнародної організації з міграції, Міністерства соціальної політики, ГО «Ла Страда – Україна».
