У цієї справи є три сторони: безробітні – служба зайнятості – роботодавці. У кожного своя мета: у безробітного – знайти роботу, у служби зайнятості – сприяти йому в цьому, а в працедавця – роботу зробити. Коли останній має таку роботу на короткий час, отож не може взяти працівника на постійно, то можна вийти зі становища за рахунок тимчасової зайнятості.
Роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях ? для організації таких робіт не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії.
До виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру залучаються наступні категорії осіб:
— зареєстровані безробітні;
— особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, як такі, що шукають роботу;
— працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.
Участь у таких роботах зазначені особи можуть брати протягом строку, що сумарно у межах року не перевищує 180 календарних днів.
Виконання громадських робіт та робіт тимчасового характеру має здійснюватися вищезазначеними категоріями осіб на добровільних засадах - тобто направлення осіб на такі роботи можливе тільки за їх згодою.
Проте не слід забувати, що для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку як безробітні більше шести місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць. Так само і для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви, що триває більше 12-ти місяців, участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру, що тривають понад один місяць, за умови, що вони відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема, за спорідненими професіями, також вважається підходящою роботою.
При цьому дворазова відмова від запропонованої підходящої роботи (тобто у даному випадку ? і від участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру) призводить до припинення реєстрації безробітного в територіальних органах Держслужби зайнятості та, відповідно, до втрати матеріальної підтримки на період пошуку роботи.
На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори, а до їх трудових книжок вносять відповідні записи. Період участі в оплачуваних громадських роботах для осіб, зареєстрованих як такі, що шукають роботу та безробітні, включається до страхового стажу. Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.
Саме за рахунок тимчасової зайнятості можна оперативно задовольнити потреби роботодавців у робочій силі, виконати певні види робіт та розглянути можливість подальшого працевлаштування на постійне робоче місце. З іншого боку, громадські та інші роботи тимчасового характеру є засобом реалізації політики зайнятості населення, що може зняти соціальну напругу на ринку праці, сприяти соціально-економічному розвитку регіону, а також забезпечити трудову адаптацію безробітних і бути для них джерелом доходу у скрутний, з матеріальної точки зору, період.
