Значною підтримкою з боку центру зайнятості у напрямку збільшення кількості робочих місць для працевлаштування безробітних є компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску за працевлаштування на нові робочі місця осіб, яким надано статус безробітного.
Право на компенсацію мають роботодавці, які:
- працевлаштовують на нові робочі місця (за умов відсутності зменшення середньомісячної чисельності) строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних з категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до ст. 14 Закону України «Про зайнятості населення»);
- є суб’єктами малого підприємництва та працевлаштовують зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості.
Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Іншою з фінансовою підтримкою роботодавця з боку Державної служби зайнятості є компенсація витрат роботодавця на оплату праці внутрішньо переміщеної особи на умовах строкового трудового договору відповідно до ст.24' ЗУ "Про зайнятість населення".
Так, роботодавець, який працевлаштував за направленням центру зайнятості безробітну особу з числа ВПО на умовах строкового трудового договору, може звернутись до служби зайнятості для отримання компенсації витрат на оплату заробітної плати та нарахування ЄСВ таких осіб.
Компенсація виплачується у розмірі фактичних витрат на оплату праці, але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць. Період компенсації у продовж року з дня працевлаштування за кожен непарний місяць, сумарно компенсація витрат 6 місяців. При цьому строковий трудовий договір має бути укладений не менше чім на рік та не може бути розірваний за п.1ст. 36 та п.1 ст. 40.. Тривалість компенсації витрат роботодавця на оплату праці може бути до 12 місяців, у випадку працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, з числа громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Для отримання компенсації роботодавцю необхідно протягом двох місяців з дня працевлаштування працівника подати центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці та копії строкового трудового договору та розпорядчого акту про прийняття на роботу між ним і працівником, завірені в установленому порядку.
Компенсація витрат роботодавцю не здійснюється у разі коли роботодавець має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визнаний в установленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство. Також компенсація не надається якщо за таку внутрішньо переміщену особу компенсація вже виплачувалась іншому роботодавцю.
