Про не допустимість порушень прав працівників закладів охорони здоров’я

 

У зв’язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» (далі – Постанова), яка передбачає підвищення базового рівня заробітної плати для лікарів та медичних сестер, Державна служба України з питань праці повідомляє.

Відповідно до Постанови розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці встановлений у межах фонду оплати праці на 2022 рік на рівні не менше:

20 000 гривень – для лікарів (крім лікарів-інтернів), професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров”я;

13 500 гривень – для фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної освіти.

У випадках, коли медпрацівнику буде встановлено неповний робочий день/тиждень або працівник не у повному обсязі виконуватиме затверджену норму тривалості робочого часу, оплата праці здійснюватиметься із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» розміру пропорційно до відпрацьованого часу.

Після набуття чинності Постановою збільшилася кількість звернень працівників та народних депутатів щодо примушення медичних працівників до написання заяв про запровадження неповного робочого часу.

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці звертає особливу увагу на неприпустимість у будь-якій формі тиску на працівників з метою змусити їх написати заяву про встановлення неповного робочого часу.

Відповідно до статті 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім”ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов”язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Роботодавець може в односторонньому порядку змінити істотні умови праці тільки дотримуючись вимог статті 32 КЗпП. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці

Таким чином згідно норм законодавства встановлення працівникам неповного робочого часу повинне здйсніюватись з урахуванням інтересів працівників та відповідно до вимог законодавства.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Також відповідно до статті 60 Конституції ніхто не зобов”язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 68 Конституції України встановлює обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З уразі порушення законодавства про працю громадяни мають право звернутися зі скаргою до профспілки, Державної служби України з питань праці, із позовом до суду.

Якщо примус приймає крайні форми: загрози життю і здоров”ю, репутації або власності слід негайно повідомляти на номер скороченого екстреного виклику "102" до оператора Call-центру Національної поліції.

Доведений в суді або виявлений Державною службою України з питань праці факт примусу до написання заяви про встановлення неповного робочого часу- це серйозний ризик і для організації, і для її керівництва.

Відповідальність за примус до написання заяви про встановлення неповного робочого часу може бути не тільки дисциплінарною і адміністративною, але й кримінальною.

Прес Центр
Підписка на розсилку
Розсилка матеріалів виконується за допомогою сервісу Google FeedBurner